- звичайний бетон для залізобетонних конструкцій (фундаментів, колон, балок перекриттів і мостових конструкцій);
- гідротехнічний бетон для дамб, шлюзів, облицювання каналів, водопровідно-каналізаційних споруд;
- бетон для захищаючих конструкцій (легкий);
- бетон для підлоги, тротуарів, дорожних та аеродромних покриттів;
- бетони спеціального призначення (жаростійкий, кислотостійкий, для радіаційного захисту).
На сьогоднішній день існують наступні вимоги до всіх бетонів і бетонних сумішей: до твердіння бетонні суміші повинні легко перемішуватись транспортуватись, укладатись, не розшаровуватись; бетони повинні володіти певною швидкістю твердіння у відповідності із заданими термінами дії розпалубки і введення конструкції в експлуатацію.

Згідно СНіП 2.03.01-84:
Марка або клас бетону по міцності визначається міцністю базових зразків бетону у встановленому проектному віці і застосовується відповідно до державних стандартів, що діють.
Марки бетонів підрозділяють на класи:
- теплоізоляційні - В0.35, В0.5, В0.75, В1, В1.5, В2;
- конструкційно-теплоізоляційні - В2.5, В3.5, В5, В7.5, В10;
- конструкційні бетони - В12.5, В15, В20, В25, В30, В35, В40.

Допускається застосування бетону проміжних класів В22.5 і В27.5.

Для виробів і конструкцій, запроектованих без урахування вимог забезпеченості 0,95, показник міцності бетону на стиснення характеризують марками:
- теплоізоляційні - М5, М10, М15, М25;
- конструкційно-теплоізоляційні - М35, М50, М75, М100, М150.

Марка бетонів за морозостійкістю визначається кількістю циклів поперемінного заморожування і відтавання у воді, яке витримують зразки, виготовлені і випробувані на морозостійкість.

Марка бетонів за водонепроникністю визначається максимальною величиною тиску води, при якому не спостерігається її просочування через зразки, які виготовлені і випробувані на водонепроникність.

Марка бетону за середньою щільністю визначається фактичним значенням показника маси в одиниці об'єму (у кг/м3) зразків, виготовлених і випробуваних згідно вимогам.

На сьогоднішній день бетони прийнято класифікувати за:
- основним призначенням;
- видом в'язкої речовини;
- видом заповнювача;
- структурою;
- умовами затвердіння.

Бетони за основним призначенням діляться на:
- конструкційні;
- спеціальні (жаростійкі, хімічностійкі, декоративні, радіаційнозахисні, теплоізоляційні і ін.).

Бетони за виглядом в'язкого можуть бути на основі:
- цементного в'язкого;
- вапняного в'язкого;
- шлакового в'язкого;
- гіпсового в'язкого;
- спеціального в'язкого.

Бетони за видом заповнювача розрізняють:
- щільні;
- пористі;
- із спеціальними заповнювачами (що забезпечують захист від випромінювань, жаростійкість, хімічну стійкість та інше).
У вигляді заповнювачів застосовують місцеві кам'яні матеріали: пісок, гравій, щебінь.

Бетони за структурою можуть бути:
- щільної структури;
- поризованної структури;
- комірчастої структури;
- великопористої структури.

За щільністю бетони діляться на:
- особливо важкі (з щільністю більше 2500 кг/м3, з важкими заповнювачами - сталевої тирси, стружок (сталебетон), залізняку і т.і.);
- важкі (1800 - 2500 кг/м3 - щільні заповнювачі з гірських порід (граніт, вапняк, диабаз);
- легкі (500 - 1800 кг/м3) - пористі заповнювачі (керамзит, аглопорит, спучений шлак, пемза, туф);
- особливо легкі (менше 500 кг/м3) - з в'язкою, тонкомеленою добавкою і водою (газобетон, пінобетон і таке інше).

Бетон класифікують за видом застосованного в'язкого:
- бетон на неорганічних в'язких (цементні бетони, гіпсобетони, силікатні бетони, кислототривкі бетони, жаростійкі бетони і інші спеціальні бетони);
- бетон на органічних в'язких (асфальтобетони, пластбетони).

Цементні бетони залежно від об'ємної маси (у кг/м3) підрозділяються на:
- особливо важкі (більше 2500);
- важкі (від 1800 до 2500);
- легкі (від 500 до 1800).

Особливо важкі бетони призначені для спеціальних захисних споруд (від радіоактивних дій). Вони виготовляються переважно на портландцементах і природних або штучних заповнювачах (магнетит, лимоніт, барит, чавунний скрап, обрізання арматури). Для поліпшення захисних властивостей від нейтронних випромінювань в особливо важкі бетони, зазвичай вводять добавку карбіду бору або ін. добавки, що містять легкі элементи - водень, літій, кадмій.

Найбільш поширені важкі бетони, які вжиті в залізобетонні і бетонні конструкції промислових і цивільних будівель, в гідротехнічних спорудах, на будівництві каналів, транспортних і ін. споруд. Особливе значення в гідротехнічному будівництві набуває стійкості бетон, що піддається дії морських, прісних вод, а також атмосфери.
До заповнювачів для важких бетонів вимагаються спеціальні вимоги по гранулометричному складу і чистоті. Суворі кліматичні умови ряду районів приводили до необхідності розробки і впровадження методів зимового бетонування. У районах з помірним кліматом велике значення мають процеси прискорення твердіння бетону, що досягаються застосуванням швидко-твердіючих цементів, тепловою обробкою (електропрогрівання, пропарювання, автоклавної обробки), введенням хімічних добавок і інших засобів. До важких бетонів відноситься також силікатний бетон, в якому в'язким є кальцієве вапно. Проміжне положення між важкими і легкими бетоном займає великопористий безпіщаний бетон, що виготовляється на щільному крупному заповнювачі з поризованим за допомогою газо- або піноутворювачів цементним каменем.

Легкі бетони виготовляють на гідравлічному терпкому і пористих штучних або природних заповнювачах. Існує багато різновидів легкого бетону: вони названі залежно від виду застосованного заповнювача - вермикулитобетон, керамзитобетон, пемзобетон, перлитобетон, туфобетон та інші.
Раціональна область застосування легких бетонів - зовнішні стіни і покриття будівель, де потрібна низька теплопровідність і мала вага. Високоміцний легкий бетон використовується в несучих конструкціях промислових і цивільних будівель (з метою зменшення їх власної ваги). До легких бетонів відносяться також конструктивно-теплоізоляційні і конструктивні газобетони з об'ємною масою від 500 до 1200 кг/м3.
За способом утворення пористої структури газобетони розділяються на газобетони і пінобетони, по вигляду в'язкого: на газо- і пінобетон, що отримують за допомогою портландцемента або змішаних в'язких; на газо- і піносилікати, що виготовляються на основі вапна; газо- і пеношлакобетони за допомогою мелених доменних шлаків. При використанні золи замість кварцового піску комірчасті бетони називаються газо- і пенозолобетонами, газо- і пенозолосиликатами, газо- і пеношлакозолобетонами. Особливо легкі бетони застосовують головним чином як теплоізоляційні матеріали.

Області застосування бетону в сучасному будівництві постійно розширюються. У перспективі намічається використання високоміцних бетонів (важких і легких), а також бетонів із заданими фізико-технічними властивостями: малою усадкою і повзучістю, морозостійкістю, довговічністю, тріщиностійкістю, теплопровідністю, жаростійкістю і захисними властивостями від радіоактивних дій. Для досягнення цього потрібно проведення широкого круга досліджень, що передбачають розробку найважливіших теоретичних питань з технології важких, легких і комірчастих бетонів: макро- і мікроструктурною теорій міцності бетону з урахуванням внутрішньої напруги і мікротріщиностійкістю, теорій короткочасних і тривалих деформацій бетонів та інші.

За структурою і ступеню заповнення міжзернового простору цементним каменем легкі бетони підрозділяються:
- на звичайні легкі бетони (з повним заповненням міжзерневого простору);
малопіщані легкі бетони (з частковим заповненням міжзерневого простору);
великопористі легкі бетони, що виготовляються без дрібного заповнювача;
легкі бетони з цементним каменем, поризовані за допомогою газо- або піноутворювачів.

За видом в'язкого легкі бетони на пористих заповнювачах розділяються як:
- цементні
- цементні-вапняні
- вапняні-шлакові
- силікатні.

Цементні бетони виготовляють на різних цементах і найширше застосовують в будівництві. Серед них основне місце займають бетони на портландцементі і його різновидах (близько 65% від загального об'єму виробництва), успішно використовують бетони на шлакопортландцементі (20-25%) і пуццолановім цементі.

До різновидів цементних бетонів відносяться:
- декоративні бетони (на білому і кольоровому цементі);
- бетони для самонапружених конструкцій (на напружуючому цементі);
- бетони для спеціальних цілей (на глиноземистому і безусадковому цементі).

Силікатні бетони готують на основі вапна. Для виробництва виробів в цьому випадку застосовують автоклавний засіб твердіння.

Гіпсові бетони готують на основі гіпсу. Гіпсові бетони застосовують для внутрішніх перегородок, підвісних стель і елементів обробки будівель. Різновидом цих бетонів є гіпсоцементні-пуццоланові бетони, що мають підвищеною водостійкість. Застосування - об'ємні блоки санвузлів, конструкції малоповерхових будинків.

Шлаколужні бетони роблять на мелених шлаках, зачинених лужними розчинами. Ці бетони тільки починають застосовуватися в будівництві.

Полімербетони виготовляють на різних видах того, основу якого складають смоли (полиефірні, епоксидні, карбамідні) або мономери (фурфуролацетиновий), затверджені в бетоні за допомогою спеціальних добавок. Ці бетони придатніші для служби в агресивних середовищах і особливих умовах дії.
Полімерцементні бетони отримуються на тому, що змішаному пов'язує, складається з цементу і полімерної речовини (водорозчинні смоли і латекси).

Спеціальні бетони готують з адопомогою особливих терпких речовин. Для кислототривких і жаростійких бетонів застосовують рідке скло з кремнійфтористим натрієм. У якості спеціальних терпких використовують шлакові, нефелінові і склолужні, отримані з відходів промисловості.
Бетони застосовують для різних видів конструкцій, які виготовляються на заводах збірного залізобетону, а також зводяться безпосередньо на місці експлуатації (у гідротехнічному, дорожньому будівництві).